/Files/images/fina-deca-txt3.jpg Мовлення дорослих - взірець для наслідування

Порушення звуковимови у дітей мають здатність до патологічного закріплення, що призводить до різних стійких помилок як в усному мовленні, так і на письмі. Порушення мовлення значно ускладнюються процеси читання, письма, засвоєння дитиною іноземної мови.

Наша мова складається із звуків. Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина повинна навчитися до школи. Важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення.

Поняття звукової культури мовлення досить складне й широке, воно включає цілий ряд важливих компонентів: чітку артикуляцію звуків, фонетичну й орфоепічну правильність мовлення, правильне мовленнєве дихання, силу голосу, тембр і темп мовлення, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух.

У дошкільному віці спостерігається неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Для трьох-чотирьохрічних дітей характерна загальна пом’якшеність мовлення. Більшість дітей не може самостійно опанувати правильну вимову звуків, вони потребують допомоги дорослих. Але не всі батьки приділяють цьому серйозну увагу. Декому з них навіть подобається спотворена вимова звуків, і вони намагаються розмовляти з дитиною «по-дитячому», повторюючи її помилки. Так, Тарасик двох з половиною років називає себе Таясиком, рибу – іпкою.

Мама ласкаво звертається до малюка:

  • Таясик, ти іпки хочеш?

Хлопчик несподівано відповідає:

  • Іпки не хоцу, я іпки хочу.

Мама здивована: хоче чи не хоче син риби?

Справді, чому Тарасик так сказав? Відповідь проста – хлопчик не розуміє мови батьків, які намагаються говорити з ним «по-дитячому», він добре знає, що таке «риба» і намагається вимовити саме це слово. А що таке «іпка» в мовленні дорослих малюкові невідомо.

Батьки вважають, що прийде час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує говорити (рік-два) з помилками, вони дивуються що їхня дитина погано говорить.

Допомогу дітям із серйозними порушеннями мовлення надають спеціалісти вчителі-логопеди. Нечітку або неправильну вимову окремих звуків у дитини батьки можуть виправити систематичним виправленням. Не можна вимагати від дитини власними зусиллями усувати неправильну звуковимови – їй це не під силу. Щоб своєчасно виправити вимову батьки мають знати ті недоліки звуковимови, які найчастіше зустрічаються в дитячому мовленні.

Розрізняють такі види неправильної звуковимови: пропуск звуків, заміна звуків, спотворення звуків.

Пропуск звуків характерний майже для всіх дітей віком до трьох років. Найчастіше пропускаються звуки [Р, Л, Ш, Ж, Ч, Щ, С, З, Ц, К, Г]. Такі порушення, якщо батьки систематично не працюють з дітьми, можуть тривати до 6-7 років.

У дошкільному віці зустрічаються заміни одного звука іншими. Якщо батьки неуважні до звуковимови дитини, то такі заміни можуть залишатися надовго. До порушення звуковимови належить також спотворення звуків, неправильна їх артикуляція. Діти 3-4 років часто пом’якшують приголосні звуки. Спостерігається нечітка вимова приголосних, наближення одного звука до іншого, їх уподібнення, що призводить до спотворення слова. Досить часто зустрічається міжзубна вимова звуків [С, З, Ц, Ш, Ж, ґ, Щ, Т, Н, Д, Л], бокова вимова звуків [З, С, Ц, Ш, Ж, Щ, Р]; носова вимова [З, С, Ц, Ш, Ж, Щ, Р, Л, ґ]. Така вимова звуків, якщо своєчасно не звернути на неї увагу, може залишитися на все життя.

Чиста і правильна вимова звуків залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку.

Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені ушкодженням центрального головного мозку або периферійного відділів мовленнєвого апарату внаслідок інфекційних хвороб або вродженими порушеннями (неправильне розташування зубів, розчеплення верхньої губи або піднебіння).

Але у більшості дітей дошкільного віку порушення звуковимови спостерігаються і тоді, коли немає порушень мовленнєвого апарату, вони пояснюються особливостями його будови.

Послідовна й систематична робота з дитиною над формуванням звуковимови сприятиме своєчасному виправленню мовленнєвих порушень, досягненню на кінець дошкільного віку чіткої вимови всіх звуків рідної мови.

Зверніть увагу на деякі поради:

  1. Якщо ваша дитина 4-5 років неправильно вимовляє звуки, обов’язково зверніться до вчителя-логопеда.
  2. Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.
  3. Розмовляйте з дитиною тільки правильною мовою.
  4. Вірші, потішки, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного й виразного мовлення вашої дитини.
  5. Особливу увагу приділяйте розвитку дрібної моторики бо вона безпосередньо пов’язана з розвитком мовлення. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – усе це допоможе мовленню.



Кiлькiсть переглядiв: 190

Коментарi

  • Наталія

    2013-03-24 15:37:37

    Дуже вдячна Надії Вітольдівні за чудову роботу з дітками, більше було б таких педагогів....