ДОШКІЛЬНА ЗРІЛІСТЬ або ГОТОВНІСТЬ ДО ШКОЛИ?

Якщо зазирнути в будь-який підручник з вікової психології, можна прочитати, що дошкільне дитинство триває до 7 років. В умовах сучасної української школи дитина стає учнем в шість років, все ще не «покинувши» період дошкільного дитинства.

Однак, репліки " проти ", обурення і тупання ногами нічого не змінять. В умовах сучасних реалій необхідно докласти всіх зусиль до того, щоб зменшити шкоду, яку може нанести класно-урочна система ще не доріс шему до «шкільності» дошкільнику.

Перше, що потрібно усвідомити батькам першокласників - це перестати їх жаліти тільки тому, що вони такі маленькі, і доводиться ходити в школу. Є спостереження психологів, що люди, жаліють себе, або панікують під час підвищеного радіаційного фону, справді частіше захворювали. Дитина пов'язана з матір'ю невидимими узами, відчуває її настрій, зчитує його з міміки і жестів. Тому Ви, не жаліючи свого новоявленого школяра, а ставлячись до нього з довірою, даєте і йому шанс краще адаптуватися до нової важкій ситуації.

Наступне, чим Ви можете допомогти дитині при підготовці до школи, або на самому початку навчання - це порадитися зі шкільним психологом, як допомогти адаптуватися саме Вашій дитині.

Як вже говорилося вище, марно для шестирічної дитини застосовувати методики перевірки готовності до школи. По-перше, ці методики були розроблені дуже давно, в них не враховуються особливості нового покоління дітей екрану, комп'ютера та Інтернету. По-друге, для дітей шестирічного віку не підходять методики, розроблені для семирічних. Просто знизити вік перевірки - знижує вірність дослідження та прогнозу.

Для того, щоб визначити ступінь Вашої допомоги у шкільній адаптації Вашої дитини необхідно знати ступінь його ДОШКІЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ.Логіка розвитку людини така, що не закінчивши попереднього етапу розвитку, людина не може перейти до наступного. Так, малюк, який пропустив етап повзання все одно повертається до того, щоб поповзати, навіть навчившись ходити. Недозрілий дошкільник не може бути готовим до навчання школярем.

Як же визначається зрілість дошкільника?Перше, що формується в дошкільному віці і визначає діяльність дошкільника - це гра. Саме зрілість гри визначає, чи може дитина перейти до більш складної діяльності - навчанні (іншими словами, чи награвся він настільки, щоб почати вчитися). Зрілий дошкільник уже не грає іграшками, просто ними маніпулюючи, як немовля. Йому для гри потрібні інші люди, які грають певні ролі, причому обов'язково в грі дітей присутні певні правила. Зрілий дошкільник любить гри з правилами. І, хоча йому ще важко миритися з програшами, він уже готовий усвідомити те, що іноді у нього щось не виходить.

Для винайдення, або просто щоб підтримати якісь ігри, необхідний розвиток елементарного образного мислення. Для того, щоб грати в рольові ігри, необхідно розвинена уява. Саме вона є наступним новоутворенням дошкільного віку. Уява просто необхідна при початку навчання. Дійсно, для того, щоб зрозуміти абстрактне поняття числа просто необхідно уявити собі відповідну кількість предметів. Уміння фантазувати допомагає дитині і при навчанні читати, та інших шкільних предметах.

Ще один важливий параметр дошкільної зрілості - це ступінь розвитку довільності, яка теж зароджується в грі. Дитина, яка не привчена до того, що потрібно дотримуватися певних правил в іграх, дуже важко звикає до правил шкільних. А «шкільна» довільність, крім дотримання вимогам вчителя, вимагає від дитини до того ж ще й уміння перевіряти свою роботу - під час її і наприкінці. Низький рівень розвитку довільності дають підстави рекомендувати індивідуальний графік роботи, довший період адаптації занять в групі дітей, спеціальні вправи і обов'язкову співпрацю з батьками (контроль за виконанням домашніх завдань).

«Вхідна» шкільна діагностика повинна показати, наскільки повноцінно пройшла дитина попередній етап розвитку, всередині якого зароджувалася здатність до навчальної діяльності.А ось після закінчення першого класу, коли по всіх психологічним законам дитина стає семирічним «школярем», у нього повинні бути сформовані якості, які перевіряють методики перевірки готовності до школи семирічних дітей:

• стійке позитивне ставлення до школи;

• мотиви навчання в школі;

• адекватна самооцінка при здійсненні помилок;

• оволодіння способами взаємодії з однокласниками і вчителем в діловому спілкуванні;

• знання загальних способів вирішення навчальних завдань, вміння змінювати позицію, оцінювати способи самостійних дій.

Для того, щоб позбавити себе від тривог і мати більше приводів для довіри дитині, порадьтеся з психологом тієї школи, куди Ви плануєте віддати Вашу дитину, продіагностіруйте її дошкільну зрілість і визначте ступінь Вашої допомоги їй для адаптації до школи.


Кiлькiсть переглядiв: 440

Коментарi