Творчий процес – це особлива форма якісного переходу від уже відомого до невідомого, незнаного. В творчості зусилля дітей спрямовані на пошук нових співставлень, варіацій, комбінувань.

Навчання і виховання дітей дошкільного віку за методологією ТРВЗ у розвитку творчих здібностей дає позитивні результати.

Діти перестають боятися висловлювати власну думку, іншу, аніж у вихователя або дитини-лідера. Зникають психологічні бар’єри між педагогами і дітьми. А чергові незнайомі завдання починають сприйматися як те, що потрібно і можна розв’язати. Результативність роботи (вербальне й невербальне спілкування, продуктивна діяльність) дали змогу пересвідчитися, що вихователю, який бажає бачити дітей компетентними в усіх сферах життєдіяльності варто користуватися методологією ТРВЗ. Бо ТРВЗ –педагогіка є не просто засобом розвитку фантазії (що саме собою вже не мало), а й дає змогу навчити дітей самостійно й системно мислити, формувати розуміння процесів, що відбуваються, виховувати здатність розуміти єдність навколишнього світу та його суперечностей.

Як свідчить практика ця технологія успішно долає проблеми інформаційно-репродуктивного характеру освіти, здатного виховати лише людину-виконавця. Вона дає змогу сформувати задатки людини-творця.

Проте не варто забувати про певні принципи, що лежать в основі ТРВЗ:

  • Принцип свободи вибору – дитині надається право вибору, де це можливо.
  • Принцип відкритості – передбачає самостійність у доборі способів розв’язання й необмежену кількість відповідей (життя перед людиною ставить саме такі задачі);
  • Принцип діяльності – в його основу покладено передачу способів діяльності, а не знань знання повинні бути інструментом, а не пасивним багажем.;
  • Принцип зворотного зв’язку – вихователь регулярно контролює процес засвоєння дітьми мисленнєвих операцій та відстежує ступінь зацікавленості запропонованою задачею, рівень розуміння й засвоєння матеріалу;
  • Принцип ідеальності – характеризується не лише отриманою користю, ай витратами зусиль, нервової напруги, часу, коштів, (використання методів і прийомів ТРВЗ не потребує спеціального обладнання, тому вони можуть бути частиною будь-якої форми організації роботи, що дає змогу максимально використовувати зацікавленість і ресурси дітей).

Робота з дітьми будується за правилами:

  • Мінімум повідомлення інформації – максимум розмірковувань, обговорень (відповідаючи на навідні запитання, дитина сама підходить до розуміння і вирішення проблеми);
  • Оптимальна форма організації обговорення проблемних ситуацій – мозковий штурм (такий підхід формує у дітей уміння видавати велику кількість ідей у межах заданої теми та спонукає до аналізу і вибору оригінальних рішень);
  • Системний підхід (діти вправляються в пізнанні предметів, як системи, бо все у світі взаємопов’язане, будь-яке явище має розглядатися у розвитку);
  • Залучення до процесу пізнання всіх доступних дитині мисленнєвих операцій і засобів сприйняття. (чим більше аналізаторів буде задіяно, тим кращий ефект);
  • Обв’язкова активізація творчої уяви та залучення дітей до продуктивної діяльності.

Основні підходи ТРВЗ

У роботі з дітьми використовуються адаптовані методи. Є група ігор, які спрямовані на пізнання ознак і функцій об’єктів і навчання аналізу ситуацій («Мої друзі», «Що я вмію», «Добре - погано», «Знайди ціле за частинами»), складання загадок про обраний об’єкт. Ще одна група ігор формує вміння перетворювати, змінювати об’єкти і ситуації: морфологічний аналіз, метод фокальних об’єктів, синектика (аналогії), прийоми типового фантазування.

Гра «Добре - погано» яскраво ілюструє закони діалектики, суперечності, кількість і якість, можливість і реальність. Суть гри полягає в знаходженні позитивних і негативних властивостей, а через них розуміння суперечностей, що криються в них.

Морфологічний аналіз – перебір варіантів поєднань певних характеристик при створенні нових образів, ситуацій.

Метод фокальних об’єктів - надання ознак випадково обраних об’єктів, об’єктові, який прагнемо вдосконалити (веселий автомобіль, солодкий сон) та організування обговорення де з’ясовується, за яких умов це може бути). Метод відрізняється простотою й великими можливостями пошуку нових поглядів на знайомі речі або ситуації, сприяє зменшенню інерції, активізує асоціативне мислення, тренує фантазію, навчає дітей надавати нетипові властивості предметові, уявляти їх та пояснювати практичне призначення цих властивостей.

Емпатія (особиста аналогія) – уявлення дитиною себе якимось конкретним образом і передачі почуттів, переживань, настроїв цього образу. Відбувається це засобами вербальної і невербальної виразності.

Моделювання маленькими чоловічками (ММЧ) дає змогу створити модель внутрішньої структури предмета, допомагає аналізувати матеріали та їх властивості, фізичні стани речовин, взаємодії між предметами. Ці методи дають змогу активізувати мовленнєву діяльність дітей в усіх її формах. Хорошим помічником у роботі стали методи, запропоновані Джанні Родарі, відомим італійським педагогом і письменником, для роботи з казкою, адаптовані педагогами- новаторами для умов дошкільного закладу. Досвід свідчить, що найбільш придатними та ефективними творчими вправами для дітей є «Салат із казок», «Конструювання загадок», «Біном фантазії». Я теж пересвідчилась в ефективності таких прийомів роботи (як під час створення казок, так і в пошуково-пізнавальній діяльності в повсякденному житті).

-збільшення – зменшення – дає змогу великому ставати маленьким, але спритним і непомітним, а маленькому та слабкому великим і могутнім;

- зроби навпаки – змінює духовні властивості, зовнішність, інші властивості на протилежні.(універсальне евристичне перетворення);

- прискореня –уповільнення;

- діли – єднай – створення нового об’єкта чи персонажа у результаті поєднання властивостей;

- чарівна паличка – внесення та винесення певних властивостей чи об’єктів; - оживлення – закам’яніння;

- казка – калька – перенесення сюжету вибраної казки на інший об’єкт;

- салат із казок – створення нової казки на основі епізодів, обраних дітьми з різних казок;

- продовження казки – кожен придумує продовження сюжетної лінії казки, яку обрали;

- внесення змін у казку – введення у відому казку нового героя;

- казка про себе є вершиною дитячого фантазування.

Варто наголосити на важливості використання прийомів ТРВЗ у повсякденному житті - іграх, спостереженнях, пошуково-дослідницькій діяльності, читання казок тощо.

Досягнення

Готуючись до зустрічі з дітьми, не завжди можна передбачити все, що може статися: які запитання поставлять діти, яку відповідь придумають, на що звернуть увагу, як сприймуть тебе чи однолітків, які суперечки виникнуть чи, навпаки, діти залишаться байдужими інертними….. Тут і прийде на допомогу ТРВЗ та «Граматика фантазії» Джанні Родарі. Широкі можливості, які вони відкривають для творчості, допоможуть сформувати життєво компетентну особистість, з високим рівнем мовленнєвої активності.

Вкладення
Кiлькiсть переглядiв: 1096

Коментарi