Діагностична робота

Діагностичні методики психологічного обстеження

Психічний розвиток людини проходить кілька періодів, які послідовно змінюють один одного. Кожний період – це відрізок життєвого шляху людини і водночас певний ступінь її розвитку як особистості. У межах кожного вікового періоду відбуваються не тільки кількісні, а і якісні зміни психіки, які дають підстави виділяти у ньому певні стадії, що послідовно змінюють одна одну. У зв’язку з цим зростає значення психодіагностичних досліджень, орієнтованих на вивчення і виявлення вікових та індивідуально-психологічних властивостей особистості, тих особливостей, без врахування яких неможливе навчання та виховання.

Перед практичними психологами стоїть завдання вивчення того, як конкретна дитина пізнає та сприймає складний світ знань і соціальних стосунків між людьми. Головна мета психодіагностики – це створення умов для проведення змістовної діагностико-розвивальної роботи, корекційних заходів та надання рекомендацій педагогам та батькам.

Перш ніж приступити до обстеження дитини, психологу необхідно ознайомитись з вже існуючими уявленнями про неї інших спеціалістів. Частіше всього це вихователь дитячого садка. Але також добре було б поговорити з дитячим лікарем, а також логопедом. Безперечно дуже важлива бесіда з батьками майбутнього першокласника, в ході якої в основному виявляються особливості поведінки дитини в різних ситуаціях. Іншими словами, перший етап роботи психолога – це збір психологічної інформації.

Провідним інструментом в арсеналі практичного психолога дитячого садка є спостереження за поведінкою та діяльністю дитини.

Критерії спостереження за взаєминами старших дошкільників в ігровій діяльності

Поведінковий компонент Когнітивний компонент Афективний компонент
Усвідомлення дитиною спільної мети діяльності Діє з метою досягнення власного результату або спостерігає Оцінне ставлення до дій однолітка у процесі спільної діяльності Не оцінює дії однолітка або оцінює винятково негативно Налагодження емоційного зв’язку з однолітками у процесі спільної діяльності проявляє інтерес до діяльності ровесників, не викликаючи інтересу до власної
Діє з метою досягнення власного результату, але автономно Використовує позитивні і негативні оцінки дій однолітка, але не обґрунтовує викликає цікавість до своєї діяльності
Діє з метою досягнення власного результату на основі партнерської взаємодії Конструктивно оцінює дії однолітка викликає цікавість до своєї діяльності і до інших
Комунікативні вміння (передача та отримання інформації) Приймає ідеї однолітка або відкидає, не пропонуючи власних Сприймання оцінок своїх дій Не реагує на оцінки або ображається на них Емоційно-вибіркове ставлення до однолітків Не контактує ні з ким з однолітків
Повідомляє про свої ідеї Обстоює свою правоту Контактує з одним чи кількома
Узгоджує власні ідеї з ідеями однолітків Спокійно сприймає оцінки, обґрунтовує свою згоду або незгоду з ними Контактує з усіма
Способи виконання спільних дій Погоджується з діями однолітка або відкидає , не пропонуючи власних Оцінне ставлення до результату спільної діяльності з однолітками Не оцінює результат спільної діяльності або позитивно оцінює лише власні, а негативно інших Емоційне переживання в процесі спільної діяльності Виражає комунікативні дії, що свідчать про негативні емоції
Пропонує свої дії Позитивно оцінює спільні та власні досягнення, негативно - однолітка Виражає комунікативні дії, що свідчать про позитивні емоції щодо результату спільної діяльності
Узгоджує свої дії з діями однолітка Позитивно оцінює спільні та особисті досягнення однолітка Виражає комунікативні дії, що свідчать про позитивні емоції щодо процесу і результату спільної діяльності

Діагностичний інструментарій для дослідження психологічної готовності старших дошкільників до навчання в школі

Компонент психологічної готовності Методика для дослідження
Мотиваційна готовність 1. Методика дослідження мотивації навчання 2. Методика «Читання казки». 3. Експериментальна бесіда «Виявлення внутрішньої позиції школяра»
Інтелектуальна готовність 1. «10 слів», автор А.Лурія – для дослідження слухової короткочасної та довготривалої пам’яті. 2. «Запам’ятай малюнки», автор Р.Нємов – дослідження короткочасної та довготривалої образної пам’яті. 3. Методика О.Леонтьєвої для дослідження опосередкованого запам’ятовування. 4. «Впізнай фігури», «Кодування» субтести Д. Векслера – для визначення рівня оперативної зорової пам’яті. 5. «Запам’ятовування фраз» - для визначення короткочасної слухової пам’яті, межі слухової пам’яті.
Емоційно-вольова готовність 1. Методика «Бесіда» - модифікований варіант методики Г. Урунтаєвої та Ю. Афонкіної (11) 2. Методика «Сюжетні малюнки» - модифікований варіант методики Г. Урунтаєвої та Ю. Афонкіної (11). 3. Колірний тест Люшера. 4. Методика «12 тварин» Б.Пашнєва 5. Методика «Історії» (11)
Соціальна готовність 1. Тест «Дерево» 2. Методика «Сходинки»

Критерії діагностики емоційної сфери дошкільників

Показники, що вивчалися Якісна характеристика Рівень розвитку
Запас знань про базові емоції людини Дитина знає назви базових емоцій людини, розуміє свій емоційний стан, розпізнає почуття інших людей, графічно виражає емоції Високий
Дитина знає назви базових емоцій. Потребує спрямовувальної допомоги дорослого під час визначення чужого і власного емоційного станів та під час схематичного зображення базових емоцій Середній
Дитина не визначає емоційний стан людини за її мімікою та жестами, не знає назв базових емоцій, не вміє передавати емоції графічно Низький
Уміння спілкуватися з однолітками та дорослими Дитина впевнена у собі, уміє входити у контакт, використовує мовленнєві етикетні формули (привітання, прощання, подяку), вибирає доцільні способи спілкуванння з однолітками, виявляє до них доброзичливе ставлення, вміє слухати співбесідника. Регулює свою поведінку Високий
Дитина частково володієконструктивними способами поведінки і спілкування з однолітками Середній
У дитини регулярно виникають проблеми з поведінкою в групі, дотриманням загальноприйнятих правил, конфлікти з дітьми. Дитина не вміє налагоджувати контакт з однолітками, входить до числа непопулярних дітей (тих, якими нехтують) Низький
Зменшення емоційного і м'язового напруження Дитина протягом дня не напружена, розкута. Має позитивний стабільний настрій. Уміє розслаблятися Високий
Протягом дня у дитини іноді виникають коливання настрою. У поведінці помітно певні негативні прояви, які мають короткочасний ефект. У скрутних ситуаціях тримається скуто й напружено Середній
Протягом дня у дитини спостерігаються різкі зміни настрою. Вона часто напружена, скута, затиснута. У поведінці присутні виражені ознаки агресивності, тривожності, гіперактивності. Характерні низький рівень самоконторолю і труднощі із засинанням Низький
Кiлькiсть переглядiв: 548

Коментарi