Вихователь: Браницька Тетяна Валеріянівна

Освіта: неповна вища педагогічна.

У 1991 році закінчила Білоцерківське педагогічне училище за спеціальністю «Дошкільне виховання».

Кваліфікація: вихователь дошкільного закладу

Місце роботи: Дошкільний навчальний (ясла-садок) комбінованого типу № 14 «Оксанка» Білоцерківської міської ради Київської області

Стаж роботи: 26 років

Кваліфікаційна категорія: 9 тарифний розряд

Педагогічне звання: «вихователь-методист».

Нагороджена: Грамотами Обласного будинку дитини №2 м. Луганськ у 2006 р.; Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради у 2013 році.

Консультація «Предметно-просторове розвивальне середовище для дітей у групах»

Цікаво, пізнавально і компетентно – це те що привертає увагу дітей. Саме тому середовище, в якому розвивається дитина, має бути сучасним і сприяти забезпеченню ефективного формування у дітей необхідних компетенцій, навичок самостійної та спільної діяльності, активної взаємодії у соціумі, задля реалізації власних можливостей.Предметно-просторове середовище має бути: змістовно-насиченим, готовим до трансформації; багатофункціональним; варіативним; доступним; безпечним. При цьому потрібно раціонально комплектувати та гнучко розподіляти простір на осередки (локації), пам’ятаючи, що різні види роботи вимагають постійної зміни локацій: дітям потрібно працювати в парах, у групах по 3-6 осіб. Тому модульні меблі мають бути достатньо легкими для пересування. Відкриті полиці з доступними матеріалами, дошки або фліпчарти – це важливі атрибути середовища.Щодо безпечності середовища, то воно полягає не лише у відповідності всіх його елементів вимогам із забезпечення надійності і безпеки їх використання, а й уникнення перенасиченості предметами, кольорами, тощо. Сьогодні особливу увагу приділяють створенню універсального дизайну у закладі освіти як стратегії, спрямованої на те, щоб проектування і компоненти будь-якого середовища, виробів, комунікації, інформаційних технологій чи послуг були однаково доступні чи зрозумілі всім та відповідали вимогам спільного користування. При облаштуванні приміщень закладу дошкільної освіти особливу увагу слід приділяти якості матеріалів, з яких виготовлене обладнання, та правилам добору іграшок, їх відповідності санітарно-гігієнічним нормам.

Педагогу потрібно створити грамотне, педагогічно виважене облаштування розвивального природного й предметно-ігрового середовища, яке б спонукало до самостійних занять різними видами діяльності, приваблювало й зацікавлювало, давало поштовх дитячій уяві та фантазії; організація навколо дитини соціального простору, насиченого домірними віку контактами з однолітками, молодшими і старшими за віком дітьми, рідними й близькими, а також сторонніми дорослими людьми; охорона й плекання внутрішнього світу кожної дитини та визнання її права вважати своєю певну частину довкілля. Слід також враховувати простір власного «Я» кожного малюка при створенні предметно-просторового розвивального середовища.

Вихователі періодично змінюють розвивальне середовище шляхом внесення до нього нових компонентів (наприклад: іграшок, обладнання, рослин, організації нових знайомств) та його переобладнувати; раціонально розміщувати різні компоненти цього середовища у фізичному просторі, яке б не лише спонукало до вільного вибору виду діяльності й задовольняло потреби різних дітей у проявах різних видів активності, а й уможливлювало інтимізацію дитячого буття.

Хотілося б відмітити, що до неповноцінного розвитку творчої гри може призвести і неправильне, некероване наповнення предметно-ігрового середовища іграшками, атрибутами. Варто враховувати: у групах для дітей раннього і молодшого дошкільного віку має бути широкий асортимент іграшок і в кількох екземплярах, іграшки для цих дітей – відправна точка творчої гри; для старших дошкільників уже не іграшка зумовлює зміст гри, а, навпаки, творчий задум і зміст гри визначає підбір іграшок. У групах дітей старшого дошкільного віку велика кількість однопланових іграшок недоцільна, адже їх надлишок здатен притупляти ігровий інтерес, обмежує дитячу уяву, винахідливість при використанні предметів-замінників для творчої гри.

В цьому навчальному році я працюю за авторською методикою Л. Шелестової «Розвивальне читання».

Відповідно до вимог Програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» важливою умовою ефективності дошкільного виховання є єдність виховного процесу з розвитком дитини, що полягає в орієнтації на особистість, на її вікові й індивідуальні особливості, у підтримці пізнавальної сфери.

Навчаючи дітей дошкільного віку читання за авторською методикою Л. Шелестової «Розвивальне читання», розвиток малят (інтелектуальний, мовленнєвий, чуттєвої сфери, сенсорики, моторики тощо) поєднується із задоволенням їхніх потреб та інтересів, а отже, викликає позитивні емоції. Перед дітьми не ставиться завдання якнайшвидше оволодіти технікою читання, а завдання вихователя – викликати позитивні емоції, радісний настрій, бажання виконувати ігрові вправи та завдання. Діти виконують пізнавальні завдання, використовуючи різні види діяльності (малювання, ліплення, конструювання, аплікація, співи, танці).

За допомогою навчально-розвивального посібника Л. Шелестової «Вчимося читати» (має гриф «Схвалено Міністерством освіти і науки України») діти легко та із задоволенням навчаються читати. Ігрові вправи зацікавлюють дітей яскравими малюнками, на яких зображені привабливі та кумедні тваринки, метушливі птахи, усміхнені діти та безліч різних кольорових предметів, які захоплюють веселими барвами й казковими сюжетами.

Щоб краще ознайомити дітей із буквами та складами, я долучаю їх до виготовлення ігрового матеріалу. Діти з радістю вирізають і наклеюють склади на «рибки», «листочки», «мушлі» тощо. У процесі ігор із буквами та складами діти постійно повторюють їх, конструюють слова, вигадують чистомовки на потрібний склад, підбирають до слів рими, придумують цікаву історію, яка завершується читанням.

Працюючи за цією методикою, педагоги ставлять за мету: викликати у дітей інтерес до читання, використовуючи розвивальні завдання, вправи, ігрові ситуації; ознайомити їх із буквами; навчити читати склади та слова; розширити уявлення про навколишній світ.

У процесі навчання дітей читання вирішуються такі завдання:

• створення необхідних умов для проведення поглибленої роботи з навчання читання за авторською методикою Л. Шелестової «Розвивальне читання»;
• ознайомлення педагогів із сутністю ігрових дидактичних завдань, вправ, ігрових ситуацій у відповідності з посібником «Вчимося читати»;
• розвиток логічного мислення та інтелектуальних здібностей дітей у процесі навчання читання й виконання інтелектуальних завдань, вправ, ігор;
• сприяння об’єднанню дітей у колектив у процесі спільної мовленнєвої діяльності;
• розвиток мовленнєво-творчих здібностей, формування відповідних умінь і навичок злитого читання;
• удосконалення артикуляції звуків та автоматизація їх вимови у складах, словах, фразах;
• розвиток фонематичного слуху та фонематичних процесів під час виконання ігрових завдань у процесі колекційної роботи з дітьми у логопедичних групах.

Оволодіння елементами грамоти передбачає:

• ознайомлення дітей із буквами, що позначають голосні звуки;
• ознайомлення із літерами, що позначають приголосні звуки;
• формування навичок і вмінь утворювати відкриті й закриті склади;
• формування навичок і вмінь злитого читання односкладових, двоскладових і трискладових слів;
• формування навичок і вмінь старших дошкільників читати словосполучення, речення, короткі тексти.

Програмовий матеріал розподіляється у кожній віковій групі згідно з орієнтовною тематикою занять та зі змістом посібника Л. Шелестової «Вчимося читати». Проводиться 1 заняття на тиждень. Тривалість занять у середній групі – 20-25 хв.

Структура індивідуальних, групових і корекційних занять ґрунтується на послідовному оволодінні уміннями та навичками, визначається поставленими завданнями і тривалістю дитячої працездатності, зумовленої віковими й індивідуальними особливостями дошкільників.

Організація та проведення навчально-пізнавальної діяльності за даною методикою передбачає дотримання принципів доступності, варіативності, новизни, практичності.

Засвоївши зміст навчально-розвивального посібника «Вчимося читати», діти навчаються:

• викладати букви з природного та покидькового матеріалу;
• знаходити зображення букв на картках, які знаходяться у різних місцях кімнати;
• знаходити та виділяти названі букви у складах і словах;
• виділяти склади з названою буквою;
• конструювати склади та слова;
• читати склади, слова, речення, короткі тексти.

Коментарi